Ксенія Мішина та Віктор Сарайкін на зйомках серіалу "Зломовчання" / Фото: прес-служба
Одну з ключових ролей в серіалі виконав Віктор Сарайкін, який зіграв охоронця Миколи, який відповідає за безпеку головної героїні.
Шестисерійний фільм "Зломовчання" розповідає про кримінальну організації, замішаної в сексуальному рабстві і нелегальній торгівлі зброєю. Історія починається зі зникнення київської дівчини, племінниці відомої меценатки. Її тітка Ольга у виконанні Ксенії Мішиної відправляється на пошуки зниклої родички. Слід виводить її на інші схожі зникнення дівчат-тінейджерів як в Україні, так і в Хорватії. На Балканах Ольга зустрічає поліцейського і журналіста, які також розслідують ці злочини. Разом вони кидають виклик міжнародному злочинному конгломерату.
В ексклюзивному інтерв'ю Віктор Сарайкін розповів про те, як цей серіал може допомогти в боротьбі з нелегальною секс-індустрією, про сучасних жінок, що стали сильнішими за чоловіків, про проблему сучасного виховання дітей, а також про те, що в сучасному жорстокому світі дуже важливо кожному – чи то звичайний тінейджер чи навіть президент – зберегти себе.
Ви зіграли охоронця головної героїні. Але між вашим героєм і Ольгою – щось більше, ніж просто ділові стосунки.
У міру розвитку сюжету у Миколи до Ольги з'являються ледь не батьківські почуття. Він людина зріла, що пройшла дві війни. А вона – молода жінка, яка береться за дуже небезпечну справу – пошуки зниклої племінниці. І під час розслідування стикається із страшним супротивником. У Миколи та Ольги збігаються людські цінності. Він намагається допомогти їй у розслідуванні і заради цього навіть йде на ризик. Оскільки Микола має за плечима дві війни, то може дати головній героїні дуже цінні підказки і рекомендації.
Напевно, кожній жінці потрібен поряд сильний чоловік.
Ви знаєте, Ольга – дуже сильна жінка. В одному з епізодів я навіть сказав, що така, як вона могла б дивізією командувати.
У популярному кіно останнього десятиліття дуже активно розвивається тема сильних жінок. Саме вольові дівчата зі сталевим характером виходять на перший план як в супергеройському кіно, так і в серіалах. Саме таку сильну жінку ми зустрінемо і в "Зломовчанні". Чому зараз так активно знімають кіно саме про сильних жінок?
Проблема в чоловіках. Багато чоловіків сьогодні готові перекласти свої обов'язки на жінок. А жінки в результаті беруться за це і роблять ще краще.
Протягом останнього року я знявся в чотирьох фільмах, режисерами яких були жінки. І я на власному досвіді зрозумів, наскільки приголомшливо жінки виконують режисерську роботу, яка переважно вважається чоловічою. Знаєте, жінки іноді знаходять такі незвичайні рішення і так нестандартно виходять з труднощів, що просто дивуєшся.
У фільмах останніх років сила жінки часто показується через кар'єризм. Але сила – це не тільки досягти великих успіхів на роботі. Адже часто ці сильні жінки на екрані це просто чоловіча роль, яку чомусь дали саме жінці. Унікальність саме жіночої сили полягає в іншому.
Так у чому ж жінки сильніші за чоловіків?
Коли у мене в житті була важка криза, моїй дружині казали: "Покинь його. Навіщо тобі такий потрібен?". Але моя дружина, як і багато жінок, має інтуїцію і здатність побачити в чоловікові перспективу. Разом з тим я знаю приклад, коли жінка в подібній ситуації кинула свого чоловіка. Він в результаті скотився в прірву, а вона побудувала сім'ю з іншим. Але у мене є питання: чи стала вона по-справжньому щасливою?
У чому проявляється сила Ольги зі "Зломовчання"?
У тому, що вона готова жертвувати собою заради іншого, ні на секунду не замислюючись. Вона кидає виклик величезній страшній кримінальній організації, що пов’язана із сексуальним рабством.
У всьому світі близько 40 млн осіб піддаються різним формам рабства. В ООН підрахували, що 260 тис. українців потрапило в рабство з 1991 по 2017 роки. Тобто торгівля людьми, про яку розповідає серіал "Зломовчання" – не в минулому, це наша реальність.
Тема сексуального рабства, яку підняли в "Зломовчанні", на жаль, вічна. Про неї вже чимало знято, сказано і написано. Але до неї продовжують повертатися, а значить, з нею не вдається покінчити. "Зломовчання" діагностує цю проблему, щоб якомога менше людей стали жертвами секс-індустрії. У своєму серіалі ми показали, що є сильні цього світу. Невелика каста дуже впливових людей, яким належать величезні ресурси і багатства. І для них всі інші люди – просто витратний матеріал. Ось такий цинічний наш світ.
Коли людина бачить проблеми, які трапляються в житті інших людей, то вона чомусь переконана, що з нею самою такого ніколи не станеться. І вона в цьому абсолютно переконана тільки до тих пір, поки саме з нею не трапляється те ж саме. Отже не варто закривати очі на проблему сексуального рабства. Не варто наївно вважати, що ніколи і ні за яких обставин не зіштовхнетеся з нею.
Чи може "Зломовчання" якось вплинути на ситуацію?
Цей серіал знятий за романом хорватського журналіста Драго Хедлі, який особисто розслідував випадки сексуального рабства. Після його публікацій високопоставлені політики жахалися, бо він викривав їх причетність до секс-індустрії. Наприклад, коли почалися зйомки "Зломовчання" в Хорватії, один з представників влади навіть зняв свою кандидатуру з виборів. Подібні приклади свідчать про те, що наш серіал вже почав впливати на ситуацію, навіть ще до своєї прем'єри.
Коли тінейджер потрапляє до секс-індустрії, то хто більше винен: криміналітет, який його туди втягнув силою, чи батьки, що допустили помилки у вихованні?
Я б так не конкретизував. Батьки можуть намагатися просувати свою дитину в конкретному напрямку. Але це зовсім не гарантує, що дитина вибере саме цей шлях.
Є люди, які свідомо йдуть в рабство. А є такі, хто стає рабом, сам того не усвідомлюючи. Наприклад, чимало дівчат прагне потрапити до модельного бізнесу. Але шлях до цієї професії приховує безліч обманів, маніпуляцій та інших підступних моментів. А коли ти вже потрапила в рабство, то вискочити з нього практично неможливо. Це як в наркоманії – тільки одиниці можуть побороти залежність від важких наркотиків.
Кожен сам для себе обирає, куди податися в своєму житті. І відповідальність лежить особисто на кожному.
Знаєте, я народився в Магнітогорську. Там жили різні люди: більшість жителів – розкуркулені, заслані, політв'язні. Хтось сидів, хтось був засланий. Мінімум інтелігенції. Люди з важкими долями. І діти росли як росли. Ми не знали інших людей, бачили тільки тих, хто був навколо нас. І – так! Вони були для нас кумирами. Найпростіший шлях був – в місця позбавлення волі. Але я зміг вискочити з цього середовища. Одного разу до нас в школу прийшов новий вчитель співів – Саша. Він підкорив нас своїм викладанням і перевернув наше уявлення про те, що таке краса, що таке справжнє захоплення.
Саме після його уроків я пішов у театральний гурток в Палаці піонерів і з роками став професійним актором. Моя бабуся одного разу сказала, коли її запитали, що може чекати в майбутньому дитину з тих країв: "З в'язниці у в’язницю". Саме Палац Піонерів відвернув мене від двору. У той час як мої ровесники вже йшли в колонію для малолітніх злочинців, я ходив на репетиції. Треба сказати, що зараз в Магнітогорську вже все добре (усміхається).
Ви б хотіли, щоб "Зломовчання" подивилися діти?
Так, я б дуже цього хотів. Але чи захочуть його дивитися діти, які не зайняті ніякими гуртками, ніяким спортом, у яких немає ніяких інтересів, крім як сидіти десь в закутку і пити пиво? Адже діти, які ось так просто випивають на вулицях, – вони нічим не цікавляться. І це величезна проблема нашого соціуму.
Як працювалося з хорватською знімальною групою?
Це дуже заряджені люди. Вони отримують задоволення від кожного дубля. На знімальному майданчику панувала якась магія. Наприклад, одна зі знімальних змін закінчилася о 5 ранку. А о 7 ранку мені вже треба було летіти до Одеси на спектакль. Але, не дивлячись на те, що зйомки тривали всю ніч, мені не хотілося йти, тому що на знімальному майданчику була прекрасна атмосфера взаєморозуміння і творчості.
Я вже багато років знімаюся як у вітчизняних, так і в зарубіжних серіалах. І можу з упевненістю сказати, що професійний рівень нашого кіновиробництва в останні роки зрівнявся з європейським.
Київ так часто з'являється в "Зломовчанні", що у нього в серіалі чи не окрема роль. Як би ви оцінили акторські здібності української столиці? Які жанри їй найбільше підходять: комедійні, драматичні, детективні...
Київ – дуже обдарований і різноплановий актор. Він може зіграти роль Парижа, Нью-Йорка, пострадянського міста, а також багатьох-багатьох інших куточків світу.
Знаєте, якщо є хороший сценарій і хороший режисер, то практично будь-якого актора можна підняти до небес. Я б дуже хотів, щоб у нашого Києва теж був хороший сценарій розвитку міста і хороший режисер-влада. І тоді наше місто змогло б розкрити свій величезний потенціал.
Ви зіграли батька президента нашої країни в серіалі "Слуга народу". Ваш персонаж постійно дає поради своєму синові. Якби президент України зараз звернувся до вас за порадою, що б ви йому сказали?
Збережи себе.
Як громадянин я б сказав: якщо у тебе вистачить сил і здоров'я продовжити робити те, що ти зараз робиш – продовжуй. Але якби я дійсно був батьком президента, то я би був більш категоричний і сказав: ти знаходишся під постійним, страшним і, головне, небезпечним тиском – не продовжуй.
І якщо Зеленський з часом повернеться у кіно, то мені, дійсно, дуже цікаво було б подивитися "Слугу народу 4". Адже цей фільм буде знятий, спираючись вже на успішний президентський досвід.
Пам'ятаю, коли ми знімали "Слугу народу", то Зеленський і команда паралельно працювали над проектами "Кварталу 95". Я був просто ошелешений, як багато всього вони поєднували і робили паралельно. У нього просто залізна сила волі.
Тому – збережи себе.
Ексклюзивна прем'єра серіалу "Зломовчання" (виробництво Drugi plan і Star Media) відбудеться в грудні 2021 року на онлайн-сервісі OLL.TV.
Автор: Антон Філатов.
Раніше актор Петро Ніньовський, який зіграв роль підступного серцеїда в серіалі, поділився цікавими деталями про проєкт.