Інна Петрова
Редактор Зірки Сьогодні 
Шестисерійний фільм "Зломовчання" розповідає про київську бізнесвумен Ольгу, яку зіграла Ксенія Мішина. Її героїня шукає свою зниклу племінницю. Слід виводить Ольгу на кримінальну організацію, яка викрадає молодих українок і продає їх в сексуальне рабство в Європу.
Сюжет серіалу заснований на реальних подіях і детально показує людський трафік з України до Старого світу, де наших співвітчизниць схиляють до сексуальної експлуатації. У нашій країні з цією проблемою бореться громадська організація "Ла Страда Україна".
Вона діє вже 24 роки, і за цей час сюди зверталося безліч наших співвітчизників, які потрапили в рабство. Фахівці організації займаються пошуками і порятунком, а також допомагають з відновленням після такого жахливого життєвого досвіду.
Напередодні прем'єри "Зломовчання" ми поспілкувалися з президентом "Ла Страда Україна" Катериною Черепахою. Вона розповіла, як цей серіал зможе допомогти у боротьбі з сексуальним рабством, скільки українців потрапило в неволю і що потрібно робити, щоб не завербували вас самих.
Назва серіалу "Зломовчання" несе меседж про те, що замовчувати проблему сексуального рабства – це зло.
Дійсно, про цю проблему необхідно говорити якомога частіше. Важливо інформувати, говорити про ризики і негативні наслідки як для самого потерпілого, так і для держави в цілому, покращувати систему реагування і надання допомоги постраждалим.
Чи може "Зломовчання" вплинути на нинішній стан справ з сексуальним рабством і торгівлею людьми?
Безумовно. Подібні серіали доносять суспільству інформацію про цю проблему. Люди стають більш усвідомленими і обережними, так що у них залишається менше шансів стати жертвами работоргівлі. В таких фільмах можна зустріти приклади того, як себе вести в ситуаціях, коли потрапив у рабство. Попереджений – значить захищений.
За сюжетом, молодих українок викрадають і переправляють в європейські будинки розпусти через хорватське місто Осієк. А в реальному житті, через які країни пролягає трафік наших викрадених співвітчизниць?
З роками цей шлях змінюється. Приміром, наприкінці 90-х транзитом переправляли через країни колишньої Югославії, Польщі, Чехії. Хоча самі ці країни теж були точками призначення. Потім ці маршрути пролягали через балканські країни. А сьогодні найчастіше фігурують Греція і Туреччина.
Чи справедливо говорити: "Якщо ти потрапила в сексуальне рабство, то сама винна"?
Часто громадський осуд б'є по самих потерпілих. Але це категорично неправильно! Все що відбувається з потерпілими – не їх провина. Адже людина просто є жертвою обставин. Насправді вона потребує підтримки, а не засудження.
Через подібну критику багато жінок бояться звертатися по допомогу, адже переживають, що про їхню проблему дізнаються і почнуть звинувачувати, ображати. Винними в цій ситуації є саме ті, хто вербує і експлуатує людей, а не їхні жертви.
За якими ознаками можна запідозрити, що вас вербують у сексуальне рабство?
Часто вербування в рабство починається з того, що людині обіцяють якусь дуже привабливу роботу за кордоном, величезний заробіток, успішну кар'єру тощо. Та людину має насторожити, коли їй кажуть: "Та все буде нормально, головне доїхати кудись ув Європу і вже там на місці ми все оформимо". Ось такі розмови повинні відразу припинятися і всі необхідні документи (договір, дозвіл на роботу, віза...) мають оформлятися тут і тепер, ще до від'їзду.
Також важливо читати всі документи саме своєю рідною мовою, а не якоюсь іноземною, яку ви погано знаєте. У договорі обов'язково має бути прописано, скільки годин потрібно працювати, яка за це належить оплата і страховка, а також де буде жити працівник. У компанії, яка працевлаштовує людину за кордоном, обов'язково повинні бути офіційні документи про реєстрацію. Якщо цих документів немає або вони викликають сумніви, то це перша ознака того, що компанія пропонує нелегальну роботу. А саме з нелегальної роботи часто потрапляють в рабство. Також у людини не повинні забирати документи.
Чи часто до вашої організації звертаються люди, що потрапили в рабство?
Достатньо часто. Зазвичай до нас звертаються не самі ці люди, а їхні родичі. Зі зрозумілих причин сама людина, що опинилася в рабстві, не може розповісти про свою проблему, але може передати своїм близьким мінімальні повідомлення про те, де перебуває і в якій ситуації опинилася. Отримавши цю інформацію, ми можемо звертатися до посольства України в цій країні, громадських організацій та структур, які надають допомогу постраждалим від торгівлі людьми. Рекомендуємо родичам звертатися до правоохоронних органів.
Наприклад, якщо є інформація, що в певному місті, за певною адресою викрадену дівчину схиляють до сексуальної експлуатації, то існує набагато більше шансів, що її зможуть оперативно відшукати і звільнити.
Щоправда, трапляється і таке, що до нас звертаються родичі і кажуть: "Поїхала за кордон і пропала". І більше ніяких інших даних. В такому випадку, на жаль, відшукати людину практично неможливо.
З роками обсяги торгівлі людьми зменшуються?
Основна причина, з якої люди потрапляють в експлуатацію, – це необхідність заробити. Тобто чим гірша економічна ситуація в країні, тим частіше люди вирушають за кордон у пошуках кращої роботи і потрапляють у рабство.
В цілому за роки незалежності нашої країни в рабство потрапило понад 260 тис. українців. Це дані Міжнародної організації з міграції.
На жаль, трапляється, що після звільнення окремі люди не отримують підтримки ні від спеціалізованих організацій, ні від своїх близьких, і стають вразливими до повторного потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.
Трапляються випадки, коли самі потерпілі стають вербувальниками.
Рабами частіше стають чоловіки чи жінки?
Тенденції останніх років свідчать про те, що в Україні найчастіше жертвами стають чоловіки. Їх використовують у трудовій експлуатації. Але якщо подивитися статистику по всьому світу, то більший відсоток складають саме дівчата, яких схиляють до сексуальної експлуатації.
Які фільми на тему торгівлі людьми заслуговують на увагу?
Знакова картина в цьому плані – "Ліля назавжди" (2002) з Оксаною Акіньшиною. Вона дуже виразно показує драматичну долю дівчини, що потрапила в подібну ситуацію. Дуже яскравий фільм "Твоє ім'я Жюстін" (2005), який ясно показує, на який кошмар перетворюється життя дівчини, що потрапила в рабство. А серіал "Живий товар" (2005) дає можливість заглянути за лаштунки торгівлі людьми.
Які фільми варто дивитися людині, що вирвалася з рабства і проходить реабілітацію, щоб повернутися до нормального життя?
Мені здається, що перегляд подібних тематичних фільмів може бути досить травматичним для людини, яка нещодавно пережила подібну ситуацію. Може знадобитися певний час, проходження реабілітації, для того щоб мінімізувати можливий ризик травматизації під час перегляду фільмів або передач на цю тему.
Чи траплялося, що після виходу якихось окремих фільмів або серіалів починався сплеск звернень в вашу організацію?
До нас надійшов просто шквал звернень від підлітків після прем'єри серіалу "Перші ластівки". Молоді люди просили допомогти з актуальними для них проблемами: складні стосунки з ровесниками, вживання наркотиків, суїцидальні настрої тощо.
Автор матеріалу: Антон Філатов.
Ексклюзивна прем'єра серіалу "Зломовчання" (виробництво Drugi plan і Star Media) відбудеться в грудні 2021 року на онлайн-сервісі OLL.TV.
https://www.527.org.ua – Національна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
0 800 500 335 або 116 123 – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
Ще новини на тему:
Директорка OLL.TV Юлія Трибушна: Ми принципово не працюємо з російським контентом.
"Зломовчання" – серіал, який не може показати традиційне ТБ: що відомо про головну прем'єру грудня.
Тіш Сайрус та Біллі Рей
Джейсон Момоа та Ліза Боне
Надя Дорофєєва та Вова Дантес
Дар'я та Михайло Кацуріни
Дмитро Ступка та Поліна Логунова
Моргенштерн і Ділара
Роман Сасанчин та Іванна
Головні теми
"Я хочу, щоб вас теж прийшли рятувати, звільняти та "оперувати". Як ви за**али"