
Війна вплинула на життя кожного українця та змусила по-іншому поглянути на те, що оточувало нас раніше. Те саме сталося і з телеведучою Лілією Ребрик. Вона зізнається, що завжди цінувала те, що має, але сьогодні відчула це як ніколи.
Я завжди дорожила всім тим, що мала, любила бути зайнятою з ранку до ночі. І миттєво всього цього не стало. Мабуть, це було найжахливіше. Коли ти маєш що втрачати. З іншого боку, у тебе живі батьки, діти, родичі. Я навіть не замислююся, чи вціліло майно, зараз це не має жодного значення. Найважливіше – життя твоїх близьких, – поділилася Лілія.
Жити заради дітей
За словами телеведучої, зараз неможливо уникнути розмов з дітьми про війну, але зіркова мати намагається максимально відгородити дочок від негативних новин.
Найбільше Лілія переживає через те, як війна впливає на емоційний стан доньок. Хоч як крути, але події змінили побут і навіть захоплення дівчаток. Наприклад, старша дочка ведучої Діана на час війни відмовилася від свого улюбленого заняття – танців. Дівчинка вважає, що зараз не час займатися хореографією. І хоча мамі було складно почути таке рішення доньки, вона поставилася до нього з повагою.


А ось для молодшої Поліни війна стала ще одним випробуванням. Коли дівчинці було два роки, розпочався локдаун, потім ще одна хвиля коронавірусу, а тепер у будинок постукала війна.
Щоранку просить показати на телефоні через камери, які встановлені вдома, її кімнату. Запитує, чи дочекаються її іграшки, її сукні. Вона загадує бажання, в неї 30 квітня день народження. І вона хоче зустрітися із друзями, – емоційно поділилася Лілія.
Але, як зізнається Ребрик, діти стали для неї важелем для дій.
Ми дуже багато з ними про це говоримо, надихаємося, мотивуємо один одного, тримаємось як шафа у Бородянці (усміхається) – теж обговорюємо меми. Багато говоримо, шукаємо плюси у тому, що ми 24 на 7 разом. Я бачу, які у мене глибокі діти, дорослі. З одного боку, душа болить – не хочеться, щоб вони були такими дорослими і так багато розуміли, а з іншого – я з ними завжди розмовляла на рівних, – поділилася Лілія.

Також телеведуча розповіла, що саме діти допомагають їй тримати себе у формі та змушують рухатися далі.
Ми не маємо права позбавляти дітей дитинства та радості. Діана мене втішала, говорила: "Мамо, у жодній казці такого немає – коли нападник переміг". Я поплакала разом з нею, але Діана заспокоїла мене і сказала, що ми точно переможемо. І я казала: "Донечко – плачу, але вірю". Світло над темрявою завжди перемагає, – поділилася ведуча.
Повернення до прямих ефірів
Ще одним мотиватором для телеведучої стала можливість знову бачитись із глядачами. Лілія Ребрик повернулася до своєї роботи та виходить у прямі ефіри "Ранку з Україною".

За словами телеведучої, їй було дуже важливо повернутися до складного, на перший погляд, робочого графіка, щоб знову наповнитися силами та зробити ще один крок до перемоги.
Коли мені зателефонували і сказали, що ми починаємо виходити в ефір, і знову згадуватимемо, як це – вимовляти "доброго ранку", я зрозуміла, що це такі прості, але дуже потрібні кожному українцеві слова. Усі ми маємо усвідомлювати, що треба жити. Не хочеться звикати до таких умов, найбільше цього боюся. Повернення в ефір – це для мене як крок до повернення, як крок до перемоги. Тому я ціную цю можливість і роблю все, щоби бути корисною в цей час, – поділилася ведуча.
Проте, як розповіла Лілія, були й не дуже приємні моменти після першого ефіру. У соцмережах ведуча поділилася усміхненою фотографією з батьками після шоу, сподіваючись, що це нагадає людям про те, що зараз сила українців у єдності, але не всім це сподобалося.
У коментарях було дуже багато теплих слів підтримки, вони зараз усім нам потрібні. Але серед інших були такі, мовляв: "Як вам не соромно? Люди гинуть, а ви посміхаєтесь", "Чому ви так радієте? Війні?" Спочатку не хотіла нічого відповідати, але потім знайшла в собі сили і написала: "Радію тому, що батьки поруч, що вони живі", – розповіла Лілія.
Моменти безпорадності та щастя
Незважаючи на те, що Лілія намагається не падати духом заради доньок та своїх шанувальників, бувають моменти, коли руки опускаються. Так сталося, за словами ведучої, коли вона побачила фото з Бучі та Ірпеня.
Це постійні емоційні гойдалки, всі ці дні, коли ти впадаєш у емоційні крайнощі. Звичайно, перші дні ти постійно плачеш, постійно ридаєш, не знаєш, що з собою робити, не була готова до такого, як і всі українці, – розповідає Ребрик.
Навіть смак улюбленого латте, який, за словами Лілії, нагадує їй минуле мирне життя, не рятує – відчувається тотальна порожнеча. Але, на щастя, є речі, які допомагають хоча б трохи підняти настрій та повертають надію на перемогу України – це обійми близьких, прямі ефіри "Ранку з Україною" та заслуги наших бійців ЗСУ.
Ми наперед об'єдналися з моїми батьками, сподіваємось, що батьки Андрія (чоловіка Лілії. – Ред.) приїдуть до нас. Просто розумієш, що сім'я це найголовніший скарб у житті. Тому ми об'єднуємося ще більше, ще більше обіймаємося, робимо щось корисне. Допомагаємо, чим можемо і звичайним людям, і тим, хто цього потребує, – поділилася з сайтом "Сьогодні" Лілія Ребрик.

Раніше Лілія Ребрик разом із дочками під піаніно заспівала пісню "Ой у лузі червона калина".
"Я хочу, щоб вас теж прийшли рятувати, звільняти та "оперувати". Як ви за**али"