21 грудня Олена Шоптенко відзначає 34-річчя. Напередодні дня народження "Сьогодні" поспілкувалися з танцівницею та більше дізналися про її життя за лаштунками.
Зараз хореограф активно займається вихованням трирічного сина Олексія, паралельно працюючи та викладаючи в університеті. У Олени щільний графік, тож зважаючи на це, у неї буває емоційне вигорання, яке вона навчилася переборювати. А ще зірка паркету часто подорожувала Індією, втім країна їй не дуже сподобалась. Про все це та інше Шоптенко розповіла нам в інтерв’ю.
Про танці, конкуренцію, заробіток онлайн та вигорання
- Олено, чим ви займаєтесь після шоу "Танці з зірками"? Можливо є нові проєкти?
Зараз я вирішила зайнятися собою та своїм здоров'ям. У мене погіршився післяпологовий діастаз, його треба підтримувати, і мені не можна навантажуватися. Також вирішила зробити невелику паузу, перепочити і зайнятися трохи іншою гранню, більше у бік розмови. Щоправда, я ніколи особливо цим не займалася, але це дуже цікаво. Хотіла ще більше зайнятися своїм блогом в Instagram. Також нещодавно з'явився новий проєкт. Я там буду головним хореографом-постановником. Він, звичайно, буде дуже екстремальним, є півтора місяці на підготовку. Тому я в передчутті всього, що відбувається.
- Ви викладаєте танці у Київському університеті культури та мистецтв. Чи були студенти, які записались на танці, але просто прийшли, щоб з вами сфотографуватися і побачити вас, як знаменитість?
Я викладаю мистецтво балетмейстера вже третій рік. І я дуже пишаюся своїми студентами, тому що вони ростуть і дійсно приходять до мене за досвідом та знаннями. Вони завжди вимагають, щоб я прокоментувала постановки, бо їм це важливо. Вони хочуть працювати над помилками. Іноді ти розумієш, що вони дуже наполегливі, але з іншого боку я дуже тішуся, що так відбувається і деякі дуже ініціативні, беруть життя у свої руки і наполегливо досягають свого.
- Є люди, які хочуть почати займатись танцями лише після 30 років, але все ніяк не наважуються через страх. Скажіть, як їм побороти цей страх і піти танцювати навіть якщо хочеться у 30+?
Я в принципі за те, щоб танцювати, й, особливо, після 30. Я вважаю танці найкрутішою сферою. Це і рухи, і розвага, і пізнання, і чуттєвість. А насамперед це колосальний інструмент для задоволення. Тому, звичайно, якщо ви хочете отримувати задоволення – потрібно записуватися на танці. Так, це задоволення прийде не одразу – те, що ви будете бачити в дзеркалі вас не влаштує, але це просто потрібно перетерпіти. Якийсь час потрібен на адаптацію. Якщо вам це буде просто пережити, то далі танцювальна подорож стає лише цікавішою й кращою. Танці – це певний світогляд. Мені здається, це як йога. Коли ти розумієш танці по-справжньому, то вже пов'язуєш життя і починаєш думати, і рухатися як танцюрист.
- Ви зараз з кимось конкуруєте? Є суперники на паркеті?
Мені стало настільки простіше жити, щойно перестала конкурувати. Це правда. Звісно була конкуренція. Колись я конкурувала з колегами, з іншими хореографами. Але в певний момент я зрозуміла, що хореографія сама по собі суб'єктивна діяльність. Тут питання як у режисурі, це все про бачення та смак, тому безглуздо конкурувати. Потрібно розвивати себе і конкурувати тільки з собою, відчути свою унікальність, знайти якусь родзинку і її максимально розвивати, ні на кого не обертаючись і, ні за ким не повторюючи.
- Чи можна вдосталь заробити на танцях? Прибутково це особливо під час пандемії?
Мені здається, якщо мати певні здібності та бажання, то можна заробляти на всьому. Враховуючи пандемію та зростання попиту на соцмережі, то безумовно, орієнтуючись в онлайні, теж можна заробляти.
- Ви часто рекламуєте косметику від L'Oréal у Instagram. Це основне джерело доходів у вас на сьогодні?
Я амбасадор цього бренду вже як два роки. І це для мене велика честь. Це не є моїм основним прибутком. Я розвиваюся в дуже різних напрямках і хореографія насправді давно вже не є основним джерелом мого доходу.
- У вас є періоди емоційного вигорання, зважаючи на щільний графік? Якщо так, як ви з цим боретеся?
Безумовно, емоційне вигоряння буває. Воно звичайно ж було під час проєкту ("Танці з зірками", – Ред.). Тому що ти займаєшся дуже довго і вперто в стресовій роботі. Це прямі ефіри, постійні дедлайни та зміни. Як я справляюся з цим? По-перше, мені пощастило мати дуже класного брата, який остеопат. Він натискає якісь точечки, і ти почуваєшся краще не лише фізично, а й морально. Також я намагаюся знаходити час для якихось насолод, для тих речей, які викликають у мене радість чи щастя. Наприклад, якщо я розумію, що хочу з'їсти якесь улюблене тістечко з якогось закладу, то я постараюся зробити так, щоб це тістечко в мене було, щоб я отримала так би мовити це задоволення. Якщо потрібно продовжувати працювати і немає можливості зупинитися та поїхати у відпустку, тоді я використовую такі методи. Ну і звичайно, потрібно обов'язково висипатися. Я вже давно привчаю себе лягати о 23.00 годині. Це найкращий час, коли висипаєшся.
Про дозвілля з сином, подорож Індією та мрії
- У вас є син Льоша. Ви берете його з собою на роботу чи є няні, які за ним доглядають, доки ви не вдома?
У мене звичайно ж є помічник – це моя прекрасна свекруха, яка, власне, і є професійною нянею. І мені так пощастило, що вона мені допомагає з дитиною. Але при цьому звичайно я беру малого з собою в павільйони, і на зйомки. Під час пандемії я дитину намагаюся захистити, бо все-таки переживаю за його здоров'я.
- Ви обожнюєте читати книги разом з Льошою. А що ще робите разом?
Я дуже люблю проводити час з дитиною. Хоча, звичайно, це дуже важко, тому що такий вік – 3,5 роки. Нещодавно ми з ним виїжджали на дитяче шоу. Це одне з перших шоу у його житті. Я воджу його у парки. Ми разом гуляємо. Насправді ми багато чого любимо робити разом, особливо читати книжки. Я намагаюся розважати його якимись активностями на виїзді, воджу його на гімнастику, плавання, в гості.
- Чи проявляється у Льоші вже зацікавленість до хореографії, як і у вас?
У цьому віці я не скажу, що це видно, але точно знаю, що він дуже давно класно обертає вправо-вліво. У нього десь із двох років координація проявляється непогано. Але він не дуже любить танцювати. Здебільшого він просить маму потанцювати. Коли почує якусь музику, каже: "Мамо, танцюй".
- Ви писали, що неодноразово були в Індії. Розкажіть трохи про цю подорож. Чим вразила вас ця країна?
Одним із яскравих вражень була поїздка саме в Ашрам, де я провела кілька днів та знайомилася з гуру. Це звичайно зовсім інший світ, люди та енергетика. Навіть незвично бачити таких щасливих і відкритих людей. Мені здавалося, що це нереальність. У такому місці люди справді дуже духовно розвинені, спокійні та легкі. І цьому треба вчитися. Не скажу, що Індію я дуже люблю, але я там каталася, бувало в автобусах. І одного разу мене ледь не обікрали в Мумбаї. Ось саме через це в мене враження про Індію не дуже добре. Але з погляду духовних практик, ставлення до життя і філософії, Індія – це джерело.
- Знаю, що в Індії місцеві жителі дуже бурхливо реагують на людей із європейською зовнішністю. Чи відчували ви якісь пильні погляди на собі?
Дивлячись у якому регіоні ти перебуваєш. У великих містах вже дуже давно не реагують так бурхливо. Але в тому ж Ашрамі чи там, де я була, я дуже відчувала пильні погляди. Це неприємно. Там абсолютно різного рівня люди через касти, тому вони по-різному на тебе дивляться.
- В яких країнах ви ще мрієте побувати?
Я дуже давно мрію потрапити на Балі. Колись це нарешті відбудеться. Також мрію потрапити до різдвяної Європи. Зараз я чула, що всі ярмарки позакривали і якось все не так, як раніше з точки зору поїздок. Тому я хотіла потрапити до різдвяної Німеччини.
Про новинки в житті, блог на YouTube і вокал
- Ви пробували виконувати колись індійські танці?
Так, звичайно. Я нещодавно працювала у дуже великому індійському фільмі, який знімали у нас (в Україні, – Ред.). Я була хореографом-постановником, і відповідала за європейську частину танцю. Але були й хореографи індійського Боллівуду. Я кілька разів пробувала танцювати і намагалася вставити якусь боллівудську стилістику. Це звичайно окрема культура та дуже цікавий стиль.
- А танцювали стріп-денс, танці на пілоні? Як взагалі ставитеся до такого стилю?
Я ставлюся дуже чудово, спокійно і позитивно до всіх танцювальних стилів, тому що це танці і це розвитку координації. Чим більше знаєш стилів, тим ти кращий, професіонал. Я ніколи не пробувала пілон, але завжди хотіла.
- У вас були в житті певні заборони тому, що ви займаєтесь танцями. І ось два роки тому ви вперше спробували кататися на ковзанах. Вам сподобалося?
Не дуже сподобалося. У мене, як і раніше, дитячий страх за ноги, страх впасти. У дитинстві мені завжди забороняли батьки для того, щоб берегти кінцівки. Тому можливо я ще трохи почекаю і дозрію. Але поки що я не маю особливого прагнення до катка. Не впевнено почуваюся на льоду.
- Що ще ви пізнаєте нового в житті, чого довго не могли собі дозволити?
Ось наприклад у мене день народження 21 грудня, і я збираюся влаштовувати вечірку. Остання моя вечірка була на моє 20-річчя, 14 років тому. Ну, я спробую це повторити. Це буде щонайменше добре забуте старе.
- Два роки тому ви вели блог на YouTube, де ділилися всякими жіночими лайфхаками, секретами. Чому невдовзі закинули його?
У мене було дуже багато роботи пов'язаної з хореографією, і я просто не мала можливості його далі записувати. Але насправді я розумію, що моя сила все ще у хореографії, креативі та контенті. Тому, мабуть, я якось трансформуюсь в іншому напрямку. Я думаю, що з часом, якась думка до мене прийде.
- Ви брали участь у шоу "Маска" на телеканалі "Україна", де зіграли персонажа Лисицю. Ви там гарно співали, і всі думали, що під маскою ховається професійна співачка. Чи пробували ви займатися вокалом з викладачем?
Для мене самої це було велике відкриття, що я, виявляється, взагалі непогано можу принаймні імітувати спів. Я маю свою версію на цю тему. Я колись працюю з танцюристами непрофесіоналами, то вони не сприймають рахунок у музиці як танцюристи, а сприймають мелодію. Тому мені дуже часто доводилося співати танці. Умовно ми танцюємо під мій повільний, а потім швидкий спів. Навіть слова вивчила для того, щоб вони орієнтувалися та робили крок. Був у мене такий досвід. Я думаю, через це я трошки підтягнула, сама того не знаючи, музичний слух і спів.
Про пандемію коронавірусу, мотивацію та Новий рік
- Чи вплинула пандемія на вашу роботу та на самопочуття?
Думаю, що пандемія в принципі на всіх дуже вплинула, і на роботу, і на моральний стан. Саме в цей момент я придумала онлайн-уроки, і проводила їх у прямих ефірах. Це рятувало не тільки мене, а ще й людей, які були присутні на них.
- Що вас дуже сильно мотивує, окрім сина?
Мене дуже мотивує моя аудиторія та шанувальники. Мені подобається розуміти, те, що я роблю, комусь потрібно і когось надихає.
- У вас є якісь плани на Новий рік. Можливо, якась відпустка з сім'єю?
Я дуже хотіла поїхати з сином на зимовий відпочинок. Хотілося б кудись у Карпати. Але з огляду на те, що в мене назріває проєкт, який потрібно зробити за півтора місяці, то я, найімовірніше, на жаль, нікуди не поїду. А ще мені треба встигнути прикрасити будинок.
- Розкажіть про приємне спогад з якогось святкування Нового року.
Я згадую останній Новий рік моєї мами. Вона рік тому померла, тому той Новий рік, коли вона була з нами, є для мене найдорожчим.
"Я хочу, щоб вас теж прийшли рятувати, звільняти та "оперувати". Як ви за**али"