Анастасія Рогожінська
Редактор Зірки Сьогодні 
Життя кожного українця перевернулось з ніг на голову після того, як 24 лютого Росія напала на Україну. Життя Анни Трінчер теж зазнало кардинальних змін. Дівчина зізнається, що їй важко переживати ці страшні події, але вона не дає собі розкисати.
Що змусило Аню перейти на українську, як війна ледь не зіпсувала стосунки з нареченим та чи не соромно їй зараз знімати TikTok-відео – про це та інше читайте у нашому інтерв’ю.
Про весілля після перемоги та стосунки з рідними
Восени 2021 року блогер Олександр Волошин освідчився своїй коханій Ані Трінчер. Закохані планували організувати весілля цьогоріч, але свято доведеться перенести. Артистка поділилась, яким бачить той день, коли вона офіційно стане дружиною.
Стовідсотково ми будемо святкувати весілля в Україні. Це станеться, можливо влітку наступного року. Дивитимемось на те, як і коли закінчиться війна. Я мрію зібрати усіх людей, які справили на мене приємне враження і залишили свій відбиток у моєму житті і просто настільки круто провести цей день, щоб навіть усі забули про інстаграм та сторіс, – розповіла Аня.
Зараз Трінчер разом з Волошиним перебувають на заході України. Співачка їздить містами та зустрічається з переселенцями. А ось її коханий займається волонтерством.
На другому тижні війни Саша створив волонтерський центр. Він навіть потрапив у 20-ку кращих волонтерських центрів. Щодня за допомогою координаторів та зусиль вони рятують цивільних людей: завозять гуманітарну допомогу, вивозять людей з гарячих точок, допомагають ліками, забирають тварин. Я дуже ним пишають. В нього така місія – він працює в тилу, – пояснила артистка.
Аня Трінчер зізналась, що перші дні війни дуже погано впливали на її стосунки з Сашею – вони постійно сварились і навіть був такий період, коли вони не розмовляли.
Перші два тижні в нас були дуже складні. Ми постійно були в тривожному стані і не знали куди себе діти. І за ці тижні ми дуже багато і сильно сварились. У нас навіть таке було, що не спілкувались три дні, хоча спали в одному ліжку та їли в одній їдальні. Це момент притирки. Я розумію, що війна вплинула на наше психологічне та ментальне здоров’я. Таке буває, що ні я, ні він не витримували і зривались один на одному. Але зараз усе вирівнялось. На щастя, ми знову знайшли ту саму ниточку, яка нас об’єднує та зміцнює, – поділилась зірка.
А ось із сім’єю у Ані стосунки за час війни зміцнились. Дівчина каже, що вона з рідними стали ближче один до одного.
Той підлітковий період нас трішки роз’єднав, дав тріщину у наших стосунках і з мамою, і з бабусею. А зараз я дуже сумую за ними, мені дуже хочеться їх обійняти і зібрати усіх за святковим столом до перемоги і просто проводити час більше разом, – додала Трінчер.
Про зв’язок з російськими тіктокерами та проблеми з заробітком
Аня вела активно TikTok до війни і продовжує це робити зараз. Артистка зізнається, що перестала спілкуватись з українськими тіктокерами, які працюють в РФ та мовчать про звірства, які вчиняють російські солдати на території нашої країни.
Я вважаю, що їхня позиція просто нелюдська. Я ще розумію люди, які знаходяться в Росії – вони постійно під пропагандою. Вони вже зомбі і їм дуже складно щось пояснити людською мовою. А ось щодо наших українських дівчат та хлопців, які частину життя прожили в Україні і поїхали працювати в Росію для мене це незрозуміле питання – як так вийшло, що вони просто зараз мовчать і роблять вигляд що нічого не відбувається?!, – висловилась зірка.
Також Трінчер пояснила, що вона вважає доречним знімати зараз смішні тіктоки, які дарують людям позитивні емоції. Дівчина каже – жити в постійній темряві та в тривозі це означає просто не любити та нищити свою психіку.
А нам потрібні міцні люди з нормальною психікою. Тому зараз важливо їх підтримувати таким позитивним контентом, особливо в тікток, бо дуже велика аудиторія там сидить. Навіть моя бабуся там є. Тому передусім я для неї знімаю, – пояснила співачка.
Під час війни ринок реклами в Мережі значно просів і Аня Трінчер це відчула на собі. Проте змінювати професію зірка не планує.
Я не збираюсь змінювати свою діяльність, тому що я не бачу себе на роботі від якої я не кайфую. А з роботою я вже визначилась. Так, просів (ринок реклами, – Ред.) і я заробляю в рази менше, ніж раніше і це важкувато. Бо насамперед йдуть гроші на Збройні сили України, у благодійні фонди і своїй аудиторії відправляю також. Зараз їздили різними прихистками у Львові, Тернополі і гроші пішли на дорогу, на людей, які зі мною працюють. Важкувато, але в мене є фінансова подушка, – розповіла артистка.
Про перехід на українську та життя в умовах війни
До повномасштабного вторгнення РФ Трінчер розмовляла та вела блоги російською, але війна все змінила – тепер Аня перейшла на українську. За словами артистки, у неї прокинулися дуже сильні почуття до всього українського.
Одного вечора ми спілкувались із моєї подругою, яка теж все життя розмовляла російською і вона так старалась розмовляти українською на такі досить важкі теми. Мене це надихнуло і я в момент подумала: "чим я гірше, я що не зможу взяти волю в кулак і перейти на українську?!". Зможу звичайно! І навіть зараз починаю періодично думати українською, тому вже позитивні зміни є. Я вже звикла до української, як до своєї мови, на якій спілкуюсь 24/7, – поділилась Трінчер.
Також Аня розповіла нам про свій типовий день. Дівчина зізнається, що перші два тижні було дуже важко вести нормальний спосіб життя – вона прокидалась о 14.00, а засинала пізно вночі і постійно читала новини. Та згодом Трінчер налагодила свій день. Зараз співачка прокидається о 8.00, займається спортом, медитує та більше часу приділяє соцмережам.
Наостанок Анна Трінчер розкрила секрет, що не дає їй зараз зійти з розуму:
Діти, люди з якими я зустрічаюсь в прихистках. Коли я дивлюсь на їхні усмішки, на їхню надію та силу, я розумію, що в мене немає права розкисати. Не дає мені розкиснути моя аудиторія, бо ми підтримуємо один одного. У нас все взаємно: вони дають мені натхнення, а я роблю для них контент.
Нагадаємо, раніше Лілія Ребрик в інтерв'ю поділилася своїми змінами в житті після початку війни. Також ведуча розповіла, як дочки допомагають їй тримати себе в руках.
Головні теми